Рефлексія на уроках інформатики

            Як казав А. В. Хуторський: «Рефлексія — процес і результат усвідомлення сукупності відбуваються під час уроку діяльностей. Предметом рефлексії може бути як власна діяльність суб’єкта рефлексії, так і будь-яка інша діяльність на уроці, в тому числі і в їх взаємозв’язках. Від самоаналізу рефлексія відрізняється саме тим, що аналізується не тільки своя діяльність, але і весь спектр значимих діяльностей. »

            Рефлексія — нетрадиційне пригадування головного з уроку або формулювання висновків, це усвідомлення способів діяльності, виявлення її смислових особливостей, виявлення освітніх збільшень учня чи вчителя.

Форми освітньої рефлексії на уроках інформатики різні — усне обговорення, письмове анкетування на папері і комп’ютері, графічне зображення змін, що відбуваються. Рефлексія може проводитися як після уроку, так і після вивчення теми чи розділу. В кінці вивчення розділу учням пропонується спеціальне заняття, на якому вони здійснюють рефлексію і самооцінку своєї праці, організовуваного з урахуванням індивідуальної освітньої програми.

Один із принципів розвиваючого навчання — принцип активності і свідомості. Учень може бути активний, якщо усвідомлює мету навчання, його необхідність, якщо кожна його дія є усвідомленим і зрозумілим. Обов’язковою умовою створення розвивального середовища на уроці є етап рефлексії.

            Рефлексія може здійснюватися не тільки в кінці уроку, як це прийнято вважати, а й на будь-якому його етапі. Рефлексія спрямована на усвідомлення пройденого шляху, на збір в загальну скарбничку поміченого обдуманого, понятого кожним. Її мета не просто піти з уроку з зафіксованим результатом, а вибудувати смислову ланцюжок, порівняти способи і методи, застосовувані іншими зі своїми.

Щоденник

             Існують різні види щоденників: звичайний, щоденник - художній альбом. На відміну від есе й «бортового журналу», щоденник ведеться протягом тривалого проміжку часу й дозволяє учневі здійснити більш вдумливу рефлексію, як відстежуючи безпосередній процес, так і порівнюючи свої дії в часі («відкладена» рефлексія).Це варіант групової письмової рефлексії у формі питань і відповідей учасників групи. Пропонований спосіб дозволяє за досить короткий проміжок часу провести письмову рефлексію з метою взаємообміну думками.

Кольорова феєрія

             До особливих видів письмової рефлексії відносять ті, в яких задіяні маленькі кольорові форми (стіки - невеликі кольорові квадрати). Робота зі стіками не вимагає стільки часу й зосередженості, як у «великих» письмових формах проведення рефлексії - есе, щоденник та ін. Водночас вони дозволяють зберегти якесь інкогніто та не примушують до обнародування власної позиції. Стіки можуть застосовуватися під час проведення як онтологічної, так і психологічної складової рефлексії. Наприклад, на столі в учнів лежать стіки трьох кольорів (зелений, жовтий, червоний), які відповідно означають: «Я все зрозумів», «Мені дещо незрозуміло», «Мені складно зрозуміти». Під час пояснення нової теми вчитель просить показати стіки, які відповідають рівню розуміння конкретної ситуації. Після цього вчитель приймає рішення - продовжити пояснення, повернуться на вихідні позиції й пояснити знову, змінити тактику пояснення, взяти на замітку й попрацювати індивідуально з окремими учнями. У разі використання кольорових стіків можна контролювати зміну настрою класу (або самооцінку власної діяльності учнів) під час уроку або зрозуміти результат емоційного настрою після проведеного заняття. При цьому використовують як колірні характеристики, так і малюнки. Діти малюють смайлики, в яких показують власні емоційні відчуття після проведення уроку. На вже готових заготівках (малюнках) стіків підкреслюють потрібне: наприклад, зростання або зниження інтересу до уроку; посилення або зменшення рівня діяльності й т. ін.

Саморефлексія

         Учні відповідають на запитання: «Чи справдилися мої очікування?», «Про що мені хочеться поговорити? Яку проблему хотілось би порушити?»

Підіб’ємо підсумки

            Один з найпоширеніших прийомів усної рефлексії, що, як правило, застосовується на етапі завершення уроку,- це промовляння за такою схемою:

На уроці я...

- дізнався...

- зрозумів...

- навчився...

- найбільший мій успіх - це...

- найбільші труднощі я відчув...

- я не вмів, а тепер умію...

- я змінив своє ставлення до...

- на наступному уроці я хочу...

Бортовий журнал

            Це - форма фіксації інформації з допомогою ключових слів, графічних моделей, коротких речень та умовиводів, питань. Частинами «бортового журналу», що задає викладач і які будуть заповнюватися учнями, можуть бути ключові поняття теми, зв’язки, які може встановити учень, важливі питання.